Хімік Рэй Роджерс із Національної лабораторії в Лос-Аламосі (США, штат Нью-Мексико), який називав Туринську плащаницю вмілою середньовічною фальсифікацією, незадовго до смерті повірив у автентичність знаменитої християнської реліквії. У відео, відзнятому в 2005 році за якийсь час до кончини вченого й показаному в минулі вихідні на каналі Discovery, Р. Роджерс заявив, що хоча не вірить у чудеса, що суперечать законам природи, та вважає, що плащаниця цілком може бути саме тією тканиною, в яку загорнули тіло Христа після Голгофи. В цьому він переконався після нового знайомства з даними досліджень двох вчених-аматорів, Сью Бенфорда і Джо Маріні з Огайо, яких колись вважав «сновидами».
«Я розлютився й не повірив цим двом вченим. Але, перевіривши інший шматок тканини, взятий від плащаниці в 1978 році, я знайшов у ньому бавовну. Волокна були акуратно й твердо приклеєні до матеріалу — це показує, що матеріал відновлювали після часткового руйнування і робили це з любов’ю. Треба визнати, що ми не враховували, того, що сучасна Туринська плащаниця складається з різних матеріалів, які належать різним епохам. Наші дослідження були неточними, і результати радіовуглецевого аналізу можна вважати помилковими… Сью і Джо були абсолютно праві», — сказав вчений, слова якого цитує британська газета Дейлі телеґраф.
Провівши в 1988 році радіовуглецеве дослідження Туринської плащаниці, Р. Роджерс дійшов до неточного висновку, і датував її часом між 1260 і 1390 роками. Але оскільки на матерії були виявлені кров і сироватка, християни всього світу з надією й трепетом очікували кінцевих результатів, зазначає видання.
Найдавніші із збережених письмових свідчень про зберігання Туринської плащаниці сягають 1353 року. Однак минулого тижня з’явилися повідомлення істориків з посиланням на секретні архіви Ватикану про те, що плащаницю ще в XIII сторіччі зберігав орден тамплієрів.
Источник |
